Сорочка Вербівка (види швів)
Вітання всім вишивальним ентузіастам!
Це другий пост із серії про відшив борщівської сорочки з села Вербівка, датованої 1930-ми роками ХХ століття.
Сьогодні хочу частково розповісти про шви, які використані в цій сорочці.
Але спершу трохи зануримося в історію.
Ми всі любимо вишивати хрестиком, але… У традиційній українській вишивці до появи хрестика переважали давні техніки шитва, серед яких — низь, лиштва, штапівка, гладь, стебловий шов, настилування, мережка та інші. Ці шви виконувалися вручну на домотканому полотні й мали як естетичну, так і обрядову функцію. Орнаменти були строго регіональними, часто геометричними, з глибоким символічним змістом. У багатьох регіонах до кінця XIX століття хрестик майже не використовувався — натомість переважала монохромна вишивка: білим по білому чи червоним на сірому полотні.
Вишивка хрестиком почала поширюватися в Україні лише наприкінці XIX — на початку XX століття. Цей шов прийшов з Європи разом із друкованими схемами, фабричними нитками та новими модними впливами. Хрестик швидко здобув популярність завдяки простоті виконання та можливості імітації кольорових зображень. У радянський період він став домінантним у масовій вишивальній культурі, хоча традиційні техніки не зникли — вони відроджуються і нині.
То що ж у нашій сорочці? Гляньмо ближче
Сорочка датується 1930-ми роками, але хрестика в ній практично немає.
Ось перелік технік шитва, присутніх на цьому елементі уставки (плече):
- Битим
- Стебловий шов 4/2
- Верхоплут
- Комбіновані мотиви — битим, колодки, косий хрестик
Найпростіший з них — стебловий шов. На лицьовому боці він виглядає як ряд навскісних прямих стібків однакової довжини, що частково накладаються один на одного.
🎥 нище є невеличке відео, як я відшиваю стебловий шов.
Ще один елемент уставки, який розглянемо сьогодні, — ряд, схожий на квіти, виконаний у техніках битим, колодки, косий хрестик.
🎥 нище є невеличке відео, як я відшиваю мотив з комбінації технік.
До решти швів уставки доберемося вже в наступних постах.
Дякую всім, хто дочитав до кінця! Сподіваюся, ця розповідь надихне когось на створення власної сорочки — з душею, змістом і любов’ю.